Коли можна звернутися до суду у трудових спорах: строки та нюанси
Верховний Суд роз'яснив правила застосування строків звернення до суду у трудових спорах, зокрема щодо стягнення заробітної плати та грошового забезпечення.
Ситуація
Ви працюєте, але роботодавець затримує виплату зарплати або не виплачує її повністю. Або вас звільнили, і ви не отримали всіх належних сум. Коли можна звернутися до суду і чи є обмеження за часом?
Що кажуть суди
Стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, що визначає строки судового захисту прав працівників. Її дія поширюється на всіх працівників, включаючи осіб, які проходять публічну, державну чи військову службу, а також суддів, у спорах, що виникають з трудових правовідносин, зокрема щодо стягнення заробітної плати та грошового забезпечення. [Справа №240/15290/25] [Справа №200/3093/25] [Справа №620/14211/24] До 19 липня 2022 року працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Після цієї дати, згідно з новою редакцією статті 233 КЗпП України, встановлено тримісячний строк для звернення до суду з такими вимогами, при цьому нова редакція не має зворотної дії в часі. [Справа №260/722/25] [Справа №420/4332/24] [Справа №380/25316/24] Суд зобов'язаний перевіряти дотримання строків звернення до суду за статтею 233 КЗпП України за власною ініціативою, незалежно від заяви сторін. У разі пропуску строку, суд має обговорити причини його пропуску та навести мотиви поновлення або неможливості поновлення. [Справа №200/8730/24] [Справа №592/7164/24] [Справа №340/1291/25] Стаття 233 КЗпП України встановлює різні строки звернення до суду залежно від характеру трудового спору: тримісячний для загальних трудових спорів, місячний у справах про звільнення та тримісячний у справах про виплату всіх сум, належних при звільненні. [Справа №520/564/25] [Справа №580/774/24] [Справа №240/6311/25] Поважними причинами пропуску строку звернення до суду є ті, що об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню та підтверджені належними доказами. Пропуск строку без поважних причин є самостійною підставою для відмови у позові, але відмова можлива лише за умови обґрунтованості позовних вимог, а суд може поновити строк, якщо з дня отримання копії наказу про звільнення або повідомлення про виплачені суми минуло не більше одного року. [Справа №127/30041/24] [Справа №638/10961/24] [Справа №593/1165/21] Строки звернення до суду, визначені статтею 233 КЗпП України, продовжувалися на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, який було скасовано з 30 червня 2023 року. [Справа №205/10424/23] [Справа №560/5613/24] [Справа №639/5768/23] Стаття 233 КЗпП України визначає різні випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду у трудових спорах. Зокрема, для стягнення заробітної плати строк обчислюється з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. [Справа №200/8730/24] [Справа №420/20270/24] Судова палата Касаційного адміністративного суду сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати. [Справа №160/26686/24]
Що робити
- Визначте характер вашого трудового спору (звільнення, стягнення зарплати, інше).
- З'ясуйте, який строк звернення до суду застосовується у вашому випадку.
- Обчисліть початок перебігу строку, враховуючи дату, коли ви дізналися про порушення.
- Підготуйте докази, що підтверджують обґрунтованість ваших вимог та, за необхідності, поважні причини пропуску строку.
- Зверніться до суду з позовною заявою у встановлений строк.
На що звернути увагу
- Зміни у законодавстві після 19 липня 2022 року встановили тримісячний строк для стягнення заробітної плати, який раніше був необмеженим.
- Суд самостійно перевіряє дотримання строків звернення, навіть якщо сторони про це не заявляють.
- Пропуск строку без поважних причин може бути підставою для поверення позовної заяви.
- Строки звернення до суду продовжувалися на період дії карантину до 30 червня 2023 року.
Джерела
- Справа №240/15290/25, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 25.06.2026 — текст рішення
- Справа №200/3093/25, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 10.06.2026 — текст рішення
- Справа №620/14211/24, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 09.04.2026 — текст рішення
- Справа №380/10143/24, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 09.04.2026 — текст рішення
- Справа №260/722/25, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 16.03.2026 — текст рішення
- Справа №420/4332/24, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 24.02.2026 — текст рішення
- Справа №300/231/25, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 27.11.2025 — текст рішення
- Справа №140/5706/24, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 30.09.2025 — текст рішення
- Справа №200/2237/24, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, 10.04.2025 — текст рішення
Матеріал підготовлено автоматично на основі рішень Верховного Суду з ЄДРСР і не є правовою консультацією. Практика змінюється — перевіряйте застосовність до ваших обставин.